Нове на сайті

Популярні записи

  • Семен Олексійович Смирнов

    Розвиток Кавказьких Мінеральних Вод і осо­бенно наукове обгрунтування курортного лікування тісно пов'язане з ім'ям відомого російського ученого, лікаря-демократа, осно­воположника наукової курортології Семена Олексійовича Смір­нова.

    Видатний російський клініцист Ф. В, іноземцев багато сил і уваги приділяв вихованню молодих прогресивно мисля­щих російських лікарів. Одним з талановитих його учнів був З, А. Смирнов.

    Йшли шестидесяті роки дев'ятнадцятого сторіччя. Феодаль­ная боярська Русь прокидалася від багатовікової сплячки. Отме­нено кріпацтво, проведені реформи, швидко розвивається капіталізм. Сколихнулося, прийшло в рух все краще, прогресивніше в народі, в боротьбі проти рутини і свавілля царського режиму. Небувалий розцвіла російська література і му­зика, створені незабутні шедеври мистецтва. На широку дорогу вийшли природні науки. Генієм видатних учених- лікарів Ф. І. Іноземцева, І. М. Сеченова, І. І. Мечникова, С. П. Боткина, Г. А. Захарьіна російська медицина вийшла на передові рубежі науки.

    Бурхливі хвилі цих років докотилися і до далекої кавказької околиці. Багато років підряд Кавказькі Мінеральні Води знаходилися в змозі упад­ка і запустіння. Богатей­шие джерела не охоронялися, будівництво йшло мляво, лікувальні установи прийшли до занепаду: на курортах працювали слу­чайно сезонні лікарі, що приїхали. Число боль­них, що приїжджають на во­ди, почало скорочуватися, багато хто виїжджав лікуватися на закордонні курорти. Царський уряд проявляла мало турботи про курорти і, як вихід, ре­шило провести реформу. У 1861 році була скасована

    державна дирекція вод і курорти передані в арен­ду відомому підприємцеві Н. А. Новосельському, органі­затору Російського суспільства пароплавства і торгівлі на Волзі і Каспії. На щастя, Н. А. Новосельський запросив на посаду директора вод Семена Олексійовича Смирнова, повністю передовірив йому управління водами і більше на курортах не з'являвся до 1870 року, тобто до закінчення терміну оренди.

    С. А. Смірнов розвернув широку діяльність як органі­затор і всесторонньо освічений учений. Ще працюючи з Іноземцевим, неодноразово і на тривалі терміни Семен Олексійович супроводжував хворих на закордонні курорти, добре знав, як організовано на них лікування хворих і мав особисті контакти з багатьма зарубіжними лікарями і ученими. Працюючи на Кавказьких водах, він бере участь в гидрогеологиче­ськом вивченні і описі району, у вивченні його кліматичних особливостей, в науковій розробці свідчень і методик бальнеологічного лікування.

    Маючи великі повноваження, новий директор енергійно взял­ся за перевлаштування курортів і поставив грандіозне на ті часи завдання - підняти наші курорти до рівня відомих закордонних лікувальних місцевостей.

    В одному зі своїх листів з Кавказу Смирнов писав: "При першому знайомстві з чудовим багатством і різноманітністю наших вод я був уражений багатством цього краю. Але разом з тим хворіла душа і. ображалося національне почуття, бачивши це багатство в такому первісному, напівдикому стані, ко­тороє відчужувало його від Росії і росіян хворих".

    Смирнов добре розумів, що джерела є головним багатством краю. По його наполяганню на курортах почали проводити систематичні режимні спостереження за найголовнішими істоч­никамі. Ці спостереження проводяться до наших днів, зібраний бо­гатейший матеріал майже за сотню років, життя джерел хоро­шо вивчене.

    В 1863 році в П'ятигорську С. А. Смірнов організував першу на російських курортах хімічну лабораторію, в якій періо­дічеськи проводилися порівняльні аналізи води джерел Кавказької групи, а потім і аналізи лікувальних грязей. Ета лабо­раторія успішно працює і в наші дні у складі інституту ку­рортологиі. Він доручив відомому природникові Ф. Байерну організувати вивчення гірських порід в районі розташування курортів. Енергійний і добросовісний дослідник Байерн зібрав за декілька років близько 1500 зразків місцевих гірських порід і цим в 1866 році поклав початок П'ятигористому геоло­гичеському музею. Деякі експонати збереглися до наших днів в курортному музеї П'ятигорська.

    Велика увага була приділена каптажним роботам в груп­пе Єсентукських і Железноводських джерел, виправлені або зроблені наново в Єсентуках каптажні колодязі джерел №17 - цієї перлини кавказьких вод. Над джерелом № 4 побудована альтанка, розчищені виходи інших джерел. У Железноводське розроблено джерело "Грязнушка", яке на­зивался так із-за бурих відкладень навколо. Джерело в наші дні називається Смірновським і є одним з найбільш попу­лярних на курорті.

    Прагнучи зацікавити російських лікарів і ширше за пропаганді­ровать багатство курортів, С. А. Смірнов в 1864 році доручив завідувачеві хімічною лабораторією Ф. Ф. Шмідту розробити процес отримання лікувальних солей з джерела Ессенту­ки № 17, оскільки, на думку авторитетних курортних лікарів, ці солі можуть вільно замінити лікувальні коржики Віші і Карлсбада, які ввозили з-за кордону. Було запропоновано разлі­вать лікувальну воду Кавказьких джерел в пляшки і разво­зіть її по країні взамен широко рекламованих закордонних вод.

    Широкий лікарський кругозір дозволив С. А, смірнову енергійно зайнятися вивченням кліматичних особливостей ку­рортов, були організовані метеорологічні станції в Пяті­горське, Кисловодську і Єсентуках. У П'ятигорську станція в ті го­ди працювала цілорічно, на інших курортах - по сезонах. Метеорологічні станції з невеликими перервами рабо­тают до наших днів. Вони зібрали цінний матеріал, який дозволив детально вивчити клімат Кавказьких курортів.

    Немало нововведень і перетворень було проведено в організації курортного лікування хворих. Смирнову прінадле­жіт ініціатива розподіляти хворих за профілем забольова­нія і не заохочувати послідовного лікування на разних курор­тах, коли хворі переїздили з одного курорту на іншій. Він ввів інститут постійних лікарів, всіляко допомагав совершен­ствованію їх. Багато лікарів побували на закордонних курортах. У 1868 році були організовані публічні лікарські консульта­циі. Консультації проводилися широко, і багато неімущих хворих отримували їх безкоштовно.

    Для популяризації російських курортів почали видавати першу в Росії курортну газету "Листок для відвідувачів Кавказьких Вод"; газета швидко завоювала симпатії читачів. С. А. Смір­нова треба по праву вважати за основоположника наукової бальнео­логиі. До шестидесятих років минулого сторіччя в Росії не було науки, яка мала б метою обгрунтувати лікування вода­мі і іншими курортними засобами. У роботі "Нотатки про ле­ченії мінеральними водами" С. А. Смірнов в ті роки писав: "Вибрати і призначити потрібні води хворому справа нелегка, воно вимагає знайомства з водами, знання того хворобливого стану, для якого призначаються води". До цього були тільки окремі уривчаті спостереження російських лікарів. Та і на зарубіжних курортах в ту пору була більше реклами, чим серйозних наукових спостережень.

    Курортне агентство Narzantravel

    Схожі статті: